Безумовно найвидатнішим митцем-українцем Німеччини є Іван Павлович Багряний, який останні 16 років прожив і знайшов спочинок в Новому Ульмі. Його особиста біографія навіть більш пригодницька й драматична ніж найвідоміші його романи: «Тигролови» й «Сад Гетсиманський». На зустрічі ми познайомимось з ним як людиною, чоловіком, батьком, архітектором, правозахисником, видавцем, письменником та віце-президентом УНР. Також обговоримо роман «Тигролови», що виданий в Новому Ульмі 1947 року (цей примірник у нас зберігається) та наші подальші кроки у збереженні пам’яті про цю видатну людину. Запрошуємо знайомих родини Багряних.

15:00-15:30:    Вступне слово, доульмівський період життя.
15:30-16:00:    Роман «Тигролови».
16:00-16:20:   Чай, кава, спілкування.
16:20-17:00:    Літературна творчість в Новому Ульмі, сім‘я,
Багряний як політик.
17:00-17:20:     Подальші кроки громади.

11 жовтня 2018 р., ч. 37 «Літературна Україна» опублікувала допис Ірини Власенко про зустріч «Іван Багряний – людина, яка біжить над прірвою», яку підготував у німецькому Новому Ульмі Клуб шанувальників української культури.

НА БЕРЕЗІ ДУНАЮ З ІВАНОМ БАГРЯНИМ

Німеччина. Новий Ульм на Дунаї. На протилежному березі цієї ріки, яка тече сюди аж з України, – місто Ульм. Тут народився великий Альберт Ейнштейн. Найвищий в світі собор також тут…. А ще міста-супутники (Ульм/Новий Ульм) були однією із столиць українського культурного життя після Другої світової війни.
Тут, у таборах для переміщених осіб (1945 – 1949 рр.), перебували тисячі українців. Бруківкою цих міських вулиць ходив Юрій Шевельов. Із Штутгарту сюди часто приїздив Улас Самчук. Час від часу загощував Тодось Осьмачка. Вже тоді тут обмірковував антологію «Розстріляне відродження» Юрій Лавріненко. Тут творили сторінки «Літературного зошита». Тут виходили на сцену березільці Йосип Гірняк, Олімпія Добровольська, актори театру Володимира Блавацького. Редакцію «Українських вістей», яка також існувала тут, відвідували і Юрій Клен, і Григорій Костюк, і Семен Підгайний, і Василь Барка. Тут діяли видавництва «Україна» і «Прометей». Тут вийшли в світ «Поет» Тодося Осьмачки, «Юність Василя Шеремети» Уласа Самчука, сотні назв інших книжок. Тут з’явилися «Золотий бумеранг», «Тигролови» й «Сад Гетсиманський» Івана Багряного. Та й сам автор цих творів п’ятнадцять років свого життя присвятив саме Новому Ульму. Тут, у цьому придунайському місті, й могила видатного письменника.
Нині новоульмськими слідами нашої повоєнної еміграції йдуть представники нової хвилі українських емігрантів – ті, які стали частиною української діаспори в Німеччині вже в часи Незалежності України. Вони, а саме представники Клубу шанувальників української культури, який очолює науковець, кандидат фізико-математичних наук, викладач Ульмського ун-ту Віталій Макогін, підготували вечір «Іван Багряний – людина, яка біжить над прірвою», присвячений роковинам від дня народження письменника. Із презентації і доповідей, авторами яких були Віталій Макогін, Віолета Матічин, Роман Гінка, Сергій Матічин, постала не лише змістовна картина новоульмських сторінок буття письменника й художника, а й глибокий аналіз його творчості.
На запрошення Клубу шанувальників української культури в урочистостях взяв участь лауреат премії ім. І. Багряного, доктор Українського Вільного університету Сергій Козак, який, розповівши про головні віхи сорокарічної діяльності Фундації імені Івана Багряного, наголосив на її ролі в утвердженні української національної їдеї, яка стала провідною як у публіцистичній спадщині І. Багряного, так і загалом у багатотисячному середовищі, яке він об’єднав навколо себе після Другої світової війни. За словами науковця й письменника, українське суспільство вже понад століття живе з іменем Івана Багряного, а ті 55 років, які цьогоріч минули після смерті письменника тільки ще дужче підтвердили витривалість його ідей. Ці роки також нагадують, що Іван Багряний – це ім’я, яке сяє для нас багатьма гранями, і найголовніші з них – його Слово і приклад любові до України.
Про приклад громадянського чину і значення творчої спадщини Івана Багряного йшлося у виступах настоятеля новоульмського храму УГКЦ отця Андрія, а також представника Генерального консульства України в Мюнхені Дмитра Шевченка. Того ж дня українська громада поклала квіти до надмогильного пам’ятника Івану Багряному (скульптор – Лео Молодожанин), а також відвідала місця, що пов’язані з його перебуванням в Ульмі та Новому Ульмі.
Ірина ВЛАСЕНКО

The post Іван Багряний first appeared on Ukrainische Gemeinde in Ulm & Neu-Ulm.

The post Donaufest Ulm 2018 „Wir sind Europa!“ first appeared on Ukrainische Gemeinde in Ulm & Neu-Ulm.

Illerradweg 2018 

Oberstdorf – Ulm 31.05.2018-02.06.2018
140km
3 дні / 2 ночі

Etappe 1. Oberstdorf-Kempten
Treffen am Hauptbahnhof Ulm um 06:45
Abfahrt: 07:04 (Ulm)
Ankunft: 09:00 (Oberstdorf)
Ticket:22 Euro + Fahrradticket 5,5 Euro
Ziel in Oberstdorf: Besuch von Grab der Familie Skoropadsky auf dem Oberstdorf Waldfriedhof
Lunch in Oberstdorf
Strecke: 49,5 km
Dauer: 3:23 h
Aufstieg: 60m
Abstieg: 224m
Ziel der Etappe 1: Kempten
Übernachtung: optional, z.B. Fuerstenhof Hotel, ab 64 Euro p.P., Frühstück 5 Euro p.P.
Gemeinsames Abendessen, Stadtbesichtigung

Etappe 2. Kempten-Heimertingen
Abfahrt: um ca. 9-10Uhr, je nach Kondition und Wetter
Strecke: 50km
Dauer: 3:39h
Aufstieg: 258m
Abstieg: 343 m
Mittagessen: auf dem Weg, z.B. Gasthaus Beim Steirer Bruckwirt, Ferthofer
Ziel der Etappe 2: Heimertingen
Übernachtung: optional, z.B. Gasthof Metzgerei Lamm, Heimertingen, ab 39 Euro p.P inkl. Frühstück
Gemeinsames Abendessen
Etappe 3 Heimertingen – Ulm
Abfahrt: um ca. 9-10Uhr, je nach Kondition und Wetter
Strecke: 47,6km
Dauer: 3:12h
Aufstieg: 32m
Abstieg: 117 m

Ziel der Etappe 3: Münsterplatz Ulm

P.S. Packliste folgt…
P.S.: Als Vorbereitung ist ein regelmäßiges Radfahren (mind. 1-2 pro Woche) zu empfehlen.
Gerne sind die gemeinsamen Ausflüge möglich.

ДЕТАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ НА FACEBOOK СТОРІНЦІ “УКРАЇНЦІ В УЛЬМІ”
АБО ЗА АДРЕСОЮ: UKRAINIANS.ULM@GMAIL.COM

The post ВЕЛОСИПЕДНА МАНДРІВКА first appeared on Ukrainische Gemeinde in Ulm & Neu-Ulm.

«Час ставив і ставить перед українським мистецтвом те завдання, до якого воно покликане: у високомистецькій, досконалій формі служити своєму народові і тим самим завоювати собі голос та авторитет у світовому мистецтві.»

МУР опублікував ряд збірок творів своїх членів, один альманах та декілька видань в серії Мала бібліотека МУРу в видавництві Прометей, що знаходилося в Новому Ульмі.
На зустрічі дізнаємося загальну історію та про головних осіб МУРу. Особлива увага з‘їздові в Ульмі 1947 року.

The post МИСТЕЦЬКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ РУХ first appeared on Ukrainische Gemeinde in Ulm & Neu-Ulm.

The post Підготовка до Donaufest first appeared on Ukrainische Gemeinde in Ulm & Neu-Ulm.