Veranstaltungen

Termin Informationen:

  • Sa
    29
    Sep
    2018

    Іван Багряний

    15:00Reuttier Str. 60, 89231 Neu-Ulm

    людина, яка біжить над прірвою.

    Безумовно найвидатнішим митцем-українцем Німеччини є Іван Павлович Багряний, який останні 16 років прожив і знайшов спочинок в Новому Ульмі. Його особиста біографія навіть більш пригодницька й драматична ніж найвідоміші його романи: «Тигролови» й «Сад Гетсиманський». На зустрічі ми познайомимось з ним як людиною, чоловіком, батьком, архітектором, правозахисником, видавцем, письменником та віце-президентом УНР. Також обговоримо роман «Тигролови», що виданий в Новому Ульмі 1947 року (цей примірник у нас зберігається) та наші подальші кроки у збереженні пам’яті про цю видатну людину. Запрошуємо знайомих родини Багряних.

    15:00-15:30:    Вступне слово, доульмівський період життя.
    15:30-16:00:    Роман «Тигролови».
    16:00-16:20:   Чай, кава, спілкування.
    16:20-17:00:    Літературна творчість в Новому Ульмі, сім‘я,
    Багряний як політик.
    17:00-17:20:     Подальші кроки громади.

    11 жовтня 2018 р., ч. 37 «Літературна Україна» опублікувала допис Ірини Власенко про зустріч «Іван Багряний – людина, яка біжить над прірвою», яку підготував у німецькому Новому Ульмі Клуб шанувальників української культури.

    НА БЕРЕЗІ ДУНАЮ З ІВАНОМ БАГРЯНИМ

    Німеччина. Новий Ульм на Дунаї. На протилежному березі цієї ріки, яка тече сюди аж з України, – місто Ульм. Тут народився великий Альберт Ейнштейн. Найвищий в світі собор також тут…. А ще міста-супутники (Ульм/Новий Ульм) були однією із столиць українського культурного життя після Другої світової війни.
    Тут, у таборах для переміщених осіб (1945 – 1949 рр.), перебували тисячі українців. Бруківкою цих міських вулиць ходив Юрій Шевельов. Із Штутгарту сюди часто приїздив Улас Самчук. Час від часу загощував Тодось Осьмачка. Вже тоді тут обмірковував антологію «Розстріляне відродження» Юрій Лавріненко. Тут творили сторінки «Літературного зошита». Тут виходили на сцену березільці Йосип Гірняк, Олімпія Добровольська, актори театру Володимира Блавацького. Редакцію «Українських вістей», яка також існувала тут, відвідували і Юрій Клен, і Григорій Костюк, і Семен Підгайний, і Василь Барка. Тут діяли видавництва «Україна» і «Прометей». Тут вийшли в світ «Поет» Тодося Осьмачки, «Юність Василя Шеремети» Уласа Самчука, сотні назв інших книжок. Тут з’явилися «Золотий бумеранг», «Тигролови» й «Сад Гетсиманський» Івана Багряного. Та й сам автор цих творів п’ятнадцять років свого життя присвятив саме Новому Ульму. Тут, у цьому придунайському місті, й могила видатного письменника.
    Нині новоульмськими слідами нашої повоєнної еміграції йдуть представники нової хвилі українських емігрантів – ті, які стали частиною української діаспори в Німеччині вже в часи Незалежності України. Вони, а саме представники Клубу шанувальників української культури, який очолює науковець, кандидат фізико-математичних наук, викладач Ульмського ун-ту Віталій Макогін, підготували вечір «Іван Багряний – людина, яка біжить над прірвою», присвячений роковинам від дня народження письменника. Із презентації і доповідей, авторами яких були Віталій Макогін, Віолета Матічин, Роман Гінка, Сергій Матічин, постала не лише змістовна картина новоульмських сторінок буття письменника й художника, а й глибокий аналіз його творчості.
    На запрошення Клубу шанувальників української культури в урочистостях взяв участь лауреат премії ім. І. Багряного, доктор Українського Вільного університету Сергій Козак, який, розповівши про головні віхи сорокарічної діяльності Фундації імені Івана Багряного, наголосив на її ролі в утвердженні української національної їдеї, яка стала провідною як у публіцистичній спадщині І. Багряного, так і загалом у багатотисячному середовищі, яке він об’єднав навколо себе після Другої світової війни. За словами науковця й письменника, українське суспільство вже понад століття живе з іменем Івана Багряного, а ті 55 років, які цьогоріч минули після смерті письменника тільки ще дужче підтвердили витривалість його ідей. Ці роки також нагадують, що Іван Багряний – це ім’я, яке сяє для нас багатьма гранями, і найголовніші з них – його Слово і приклад любові до України.
    Про приклад громадянського чину і значення творчої спадщини Івана Багряного йшлося у виступах настоятеля новоульмського храму УГКЦ отця Андрія, а також представника Генерального консульства України в Мюнхені Дмитра Шевченка. Того ж дня українська громада поклала квіти до надмогильного пам’ятника Івану Багряному (скульптор – Лео Молодожанин), а також відвідала місця, що пов’язані з його перебуванням в Ульмі та Новому Ульмі.
    Ірина ВЛАСЕНКО